Еколого-фауністична характеристика акаридієвих кліщів (Acariformes, Astigmata) у гніздах карпатської медоносної бджоли в умовах низовини Ужгородського району Закарпатської області
DOI:
https://doi.org/10.24144/1998-6475.2022.53.41-45Ключові слова:
акарофауна, Acaridiaе, Astigmata, бджолині, ЗакарпаттяАнотація
У роботі представлені результати досліджень еколого-фауністичних особливостей акаридієвих кліщів у гніздах карпатської медоносної бджоли в умовах низинної частини Ужгородського району Закарпатської області. В результаті ідентифікації зібраного матеріалу було визначено 9 видів кліщів з інфраряду Astigmata. Порівняння видового складу кліщів гнізда карпатської медоносної бджоли (восково-пергові крихти) і дослідження меду та перги показало, що в цей продукт потрапляють, в основному, домінуючі види кліщової фауни вулика (Carpoglyphus lactis, Glycyphagus domesticus, Tyrophagus longior, Tyrophagus similis). Про те, що бджолине гніздо є сприятливим середовищем для заселення багатьма видами кліщів свідчать ті факти, що акарофауна вуликів характеризується певним видовим різноманіттям, а акаридієвих кліщів виявляли протягом року в різній кількості.
Посилання
AKIMOV, I.A. (1985) Biologicheskie osnovy vredonosnosti akaroidnykh kleshchei. Naukjva dumka, Kyiv (in Russian).
GROBOV, O.F. (1970) Materialy k izucheniju fauny kleshchei semji pchel. II akarologicheskoe soveshchanie. P. 1, Naukova dumka, Kyiv, 162–165 (in Russian).
GROBOV, O.F. (1974) Sezonnoe izmenenie chislennosti i vidovogo sostava kleshchei v gnezdakh Apis mellifera L. Bulletin VIEV, 18, 74–77 (in Russian).
GROBOV, O.F. (1975) Kleshchevaja fauna gnezd medonosnoj pchely i khraniashchegosia meda. Trudy VIEV, 43, 255–267 (in Russian).
GROBOV, O.F. (1976) Glycyphagus domesticus De Geer i ego rol v pchelinom semeistve. Pchelovodstvo, 72(2), 20–23 (in Russian).
DUDYNSKYI, T.T. (1990) Kleshchi – obitateli gnezd karpatskoj medonosnoj pchely. Veterinarija, 3, 45–46 (in Russian).
DUDYNSKYI, T.T. (1994) Ekolohichni vzaiemozviazky akarokompleksiv z karpatskoiu bdzholosimieiu. Scientific Bulletin of the Uzhhorod Univeristy. Series Biology, 1, 67–71 (in Ukrainian).
DUDYNSKYI, T.T. (2000) Akarofauna medu ta perhy z hnizda karpatskoi bdzholy. Scientific Bulletin of the Uzhhorod Univeristy. Series Biology, 8, 194–195 (in Ukrainian).
DUDYNSKYI, T.T. (2004) Klishchi rodu Tyrophagus Oudemans, 1923 – meshkantsi hnizda karpatskoi medonosnoi bdzholy v umovakh Zakarpattia. Scientific Bulletin of the Uzhhorod Univeristy. Series Biology, 14, 143–145 (in Ukrainian).
KADZHAIA, H.Sh. (1970) Fauna vrednykh akaroidei Zakavkazzija. Metsniereba, Tbilisi (in Russian).
PESENKO, Yu.A. (1982) Printsipy i metody kolichestvennogo analiza v faunisticheskikh issledovaniakh. Nauka, Moskva (in Russian).
FASULATI, K.K. (1971) Polevoe izuchenie nazemnykh bespozvonochnykh. Vysshaja shkola, Moskva (in Russian).
BOCZEK, J. (1954) Metoda hodowli malych owadow I roztoczy w kontrolowanych warunkach wilgotnosci powietra. Ecologica Poloniae, 2(4), 473476.
CHMIELEWSKI, W. (1977) Dane o wystepowanu niektarych gatunkow roztoczy alergogennych (Acaroidea) w Polsce. Wiadomości Parazytologiczne, 23(1-3), 109–113.
CHMIELEWSKI, W. (1984) Tyrophagus longior (Gerv., 1844) (Acarina, Acaridae) – bio-ecologia, wystepowanie iszkodliwosc. Prace Naukowe Instytutu Ochrony Roslin, 26(1), 69–85.
ŐRŐSI, P.Z. (1939) Méhelenségek és a kőpü állatvilága. Az országos magyar méhészeti egyesület kiadója. Budapest.
TOMASZEWSKA, E. (1988) Roztocze jako pasozyty pszczoly miodnej (Apis mellifera L.) oraz wspolmieszkancy ula. Wiadomości Parazytologiczne, 34(2), 177–184.
