Перспектива створення Національного природного парку «Мжанський»
DOI:
https://doi.org/10.24144/1998-6475.2017.43.81-89Ключові слова:
НПП, р. Мож, сфагнові болота, луки, тварини, рослиниАнотація
Пропонована до створення НПП територія розташована в лісостеповій фізико-географічній зоні, належить до Валківсько-Зміївського району Середньоруської лісостепової провінції. Територія характеризується високим біотопним різноманіттям: крім власне русла р. Мож (Мжа) і вологих заплавних лугів з старицями і ділянками солончакової рослинності, зустрічаються заплавні вільшняки, сфагнові болота, сухопутні луки.
З видів, що знаходяться під охороною Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернськой конвенції), на даній території виявлено один вид - сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.). Серед видів, занесених до Червоної книги України, крім водного папороті сальвінії плаваючої, чотири види орхідних - пальчатокорінники м'ясо-червоний, Фукса, травневий (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo, D. fuchsii (Druce) Soу, D. majalis (Rchb. ) P.F.Hunt et Summerhayes) і зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq.); один вид ковили - ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin). Територія що пропонується для створення Національного природного парку, з давніх часів перебувала в центрі історичних і культурних подій. Тут проходив кордон слов'янських поселень у зв'язку з чим і виникла назва річки Мжа (межа), а в ХVII столітті на цій території пролягала засічна лінія - система оборонних споруд від нашестя кочівників. Із відмічених нами більше 150 видів хребетних тварин, що зустрічаються на території проектованого НПП «Мжанський» в Червону книгу України внесено 35 видів.
Посилання
АЛЬБОВСКИЙ, Е. (1993). Валки, украинский город Московского государства: к 350-летию Валок. Госархив Харьковской области, репринтное издание. Фолио, Харьков, 56 с.
БАГАЛІЙ, Д.І. (1993). Історія Слобідської України. – Дельта, Харків, 256 с.
БАГАЛІЙ, Д.І. (2007). Історія колонізації Слобідської України. В: Вибрані праці. Т. 5. Ч. 1, Харків, 62.
ЗОРЯ, О.В. (2005). Ссавці Харківської області та їх видове багатство. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, 17, 155-164.
КРАВЧЕНКО, В.В. (2010). Харкiв: столица Пограниччя. ЕГУ, Вильнюс, 358 с.
КУЧЕРУК, В.В. (1952). Количественный учет важнейших видов вредных грызунов и землероеек. В: Методы учета численности и геогр.распределения наземных позвоночных. Издательство АН СССР, Москва, 9-46.
КУЧЕРУК, В.В., КОРЕНБЕРГ, Э.И. (1964). Количественный учет важнейших теплокровных носителей болезней. Издательство АН СССР, Москва, 129-153.
НАГЛОВ, В.А. (1996). Сообщества мелких млекопитающих суходольных дубрав Восточной Украины. Сообщение 1. Видовой состав и структура сообществ. Вестник зоологии, 4–5, 46– 52.
НАГЛОВ, В., ОБОСКАЛОВА, Д. (2005). Особливості сказу тварин у містах Харківської області. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, 17, 67–79.
ТАЛИЕВ, В.И. (1913). Охраняйте природу. Издательство: Харьковское общество любителей природы, Харьков, 16 с.
