Ефірна олія ялівцю звичайного (Juniperus communis L.) в Албанії
DOI:
https://doi.org/10.24144/1998-6475.2017.43.72-75Ключові слова:
ялівець, ефірна олія, GC/MS, Juniperus communis L.Анотація
Рід Juniperus налічує близько 60 видів. Найбільш поширеним є ялівець звичайний (Juniperus communis L.). Основною сировиною для виробництва історично традиційного словацького алкогольного напою "Spišská borovička" є звичайні шишкоягоди ялівцю. Сьогодні шишкоягоди в основному імпортуються з Албанії, де рослини ростуть зазвичай на скельних неродючих ділянках, на полях, луках, лісосіках, у рідколіссі тощо. У 2013 році ягоди, були зібрані з 16 населених пунктів Албанії, висушені, із них вилучені ефірні олії та проаналізовані за допомогою GC/MS аналізу. У ефірній олії, вміст якої коливався від 1,2% до 3,8%, визначено від 34 до 47 речовин. Албанські рослини мають більше географічних типів, які були визначені на підставі композиції ефірної олії. Перший з них має домінуючі сполуки β-мірцен (44,5 ± 3,04%) і α-пінен (19,6 ± 3,35%). Другий тип характеризується вмістом α-пінену (25,1 ± 1,78%), β-пінену (13,4 ± 4,41%) та β-мірцену (21,2 ± 4,79%), а третій: α-пінен (31,6 ± 1,81% ), β-пінен (13,6 ± 1,78%) і β-мірцен (18,5 ± 5,60%). Останній має дуже високий вміст α-пінену (37,7 ± 1,92%), β-пінену (12,4 ± 2,22%) і β-мірцену (18,6 ± 3,65%). Моніторингові дослідження різноманіття рослин ялівцю в Албанії сприяють підвищенню ефективності та покращенню виробництва спиртового дистиляту.
Посилання
ŠUBOVÁ, D., AMBRÓZ, L., ORVOŠOVÁ, M., PADYŠÁKOVÁ, J., URBANOVÁ, K., BENOVÁ, A., FIRTOVÁ, A. (2010). Metodická príručka. Slovenské múzeum ochrany prírody a jaskyniarstva, Liptovský Mikuláš, Projekt: NATURA 2000, s. 41 – 58. ISBN 978-88924-72-2.
JAHODÁŘ, L. (2010). Léčivé rostliny v současné medicine. Havlíček Brian Team, Praha, 184 – 185. ISBN 978-80-87109-22-9.
RНOS, L., RECIO, C. (2005). Medicinal plants and antimicrobial activity. Journal of Ethnopharmacology. 100 (1-2):80-84.
GONNY, M., CAVALEIRO, C., SALGUEIRO, L., CASANOVA, J. (2004). Analysis of Juniperus communis subs. alpina nedele, berry, wood and root oils by combination of GC, GC/MS and C-NMR. Flavour and Fragrance Journal, 21, 99-106.
CHATZOPOULOU, P. S., KATSIOTIS, S. T. (1995). Procedures influencing the yield and the quality of the essential oil from Juniperus communis L- berries. Pharmaceutica Acta Helvetiae, 70, 247 – 253.
MARONGIU, B., PORCEDDA, S., PIRAS, A., SANNA, G., MURREDDU, M., LODDO, R. (2006). Extraction of Juniperus communis L. ssp. Nana Willd. Essential oil by supercritical carbon dioxide. Flavour and Fragrance Journal, 21, 148 – 154.
EL-CHORAB, A., SHAABAN, H. A., EL-MASSRY, K. F., SHIBAMOTO, T. (2008). Chemical Composition of Volatile Extract and Biological Activities of Volatile and Less-Volatile Extracts of Juniper Berry (Juniperus drupacea L.) Fruit., 56, 5021 – 5025.
