Вплив факторів техногенного трансформованого середовища на рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок деревних рослин
DOI:
https://doi.org/10.24144/1998-6475.2020.48.28-33Ключові слова:
біоіндикація, техногенне навантаження, фоліарні параметри, інтегральний показник асиметріїАнотація
Один із найбільш інформативних методів інтегральної оцінки якості довкілля – показник флуктуючої асиметрії, що є мірою стабільності розвитку живих організмів та відображає реалізацію їх онтогенетичних програм у конкретних умовах. Цей показник є надійним біоіндикаційним маркером життєвого стану рослинних організмів, оскільки неспецифічно зростає при стресі. У статті відображено результати дослідження флуктуючої асиметрії листкових пластинок в умовах впливу техногенних чинників золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС, що є територією підвищених екологічних ризиків. Проаналізовано рівень флуктуючої асиметрії листкових пластинок трьох найбільш поширених видів дерев – Populus tremula L., Salix caprea L., Betula pendula Roth. Визначено інтегральний показник стабільності розвитку, що відображає екологічний стан території дослідження. Показник флуктуючої асиметрії листкових пластинок досліджуваних видів становив від 0,0610 до 0,0775. Найвищі рівні асиметрії зафіксовано у P. tremula, найнижчі – у B. pendula. Серед аналізованих фоліарних показників найбільш нестійкими ознаками є значення кутів між першою та центральною жилкою, кут між центральною та другою від основи листкової пластинки жилкою, а також відстань між першою та другою жилками. На основі інтегрального показника флуктуючої асиметрії екологічний стан території золошлаковідвалів оцінено як критичний. Проведено апробацію трьох найбільш розповсюджених деревних видів на території золошлаковідвалів у якості тест-об'єктів для біоіндикаційних досліджень із застосуванням показника флуктуючої асиметрії. Результати аналізу дозволяють розташувати досліджувані види у наступний ряд чутливості до техногенного навантаження за цим показником: B. pendula → S. caprea → P. tremula. Усі аналізовані види можуть використовуватися у біоіндикаційних дослідженнях як чутливі сенсори до техногенного навантаження.Посилання
ANDREEVA, M.V. (2007) Otsenka sostoianіia okruzhaiushchei sredy v nasazhdenyiakh v zonakh promyshlennykh vybrosov s pomoshchiu rastenіy-indikatorov. Avtoreferat dissertatsii kandidata selskokhozyaistvennyh nauk. Sankt-Peterburg. (in Russian).
BARABASH, O.V., LOZOVA, T.M., KOZLOVA, T.A. (2018) Otsinka intensyvnosti antropohennoho vplyvu za rivnem fluktuatsiinoi asymetrii [Assessment of antropogenic influence intensity by the level of fluctuation asymmetry of morphological structures]. Biolohiia ta ekolohia: Naukovyi zhurnal Poltavskoho natsionalnoho pedagogichnogo universytetu im. V.H. Korolenka, 4(166): 72. (in Ukrainian). doi:10.5281/zenodo.1318179
BOIKO, V.V., PLIATSUK, L.D., FILATOV, L.H., TRUNOVA, I.O. (2012) Bioindykatsiina otsinka vplyvu tekhnohennoho navantazhennia vid zabrudnennia atmosfernoho povitria v umovakh zmin promyslovoi infrastruktury rehionu [Bioindication environment assessment of air pollution in a changing industry infrastructure of the region]. Visnyk KrNU im. Mykhaila Ostrohradskoho, 2(73): 150-153. (in Ukrainian).
HRYTSAK, L.R., BARNA, I., KODLIUK, I., SELSKA, I., SPLAVINSKA, Y., SUKAR, K., BARNA, S. (2017) Bioindykatsiini metody dlia potreb systemnoho analizu yakosti dovkillia [Bioindicative methods for the needs of system analysis of the quality of the environment]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Heohrafiia, 2: 153-165. (in Ukrainian).
HAVRYKOVA, V.S. (2014) Bioindykatsiia urboseredo-vyshcha za pokaznykom fluktuiuchoi asymetrii derev Acer saccharinum L. [Bioindication of urbanized environment using fluctuating asymmetry index of Acer saccharinum L.]. Naukovo-praktychnyi zhurnal. Ekolohichni nauky, 6: 77-81. (in Ukrainian).
HLUKHOV, A.Z., SHTYRTS, Y.A., DEMKOVYCH, A.E., ZHUKOV, S.P. (2011) Otsenka proyavlenіya fluktuiruyushchei assimetrіі bilateralnykh priznakov listovoi plastinki Acer pseudoplatanus L. V usloviiakh pridorozhnykh ekosistem promyshlennogo goroda (na primere g. Donetska) [The assessment of the display of fluctuating asymmetry of bilateral features of Асеr pseudoplatanus L. leaves in conditions of roadside ecosystems in the industrial city (on the example of Donetsk)]. Promyshlennaia botanyka, 11: 90-96. (in Russian).
ZAKHAROV, V.M., SHKYL, F.N., KRIAZHEVA, N.H. (2005) Otsenka stabilnosti razvitiya berezy v raznykh chastiakh areala. Vestnik Nizhehorodskogo universiteta im. N.N. Loba¬chevskogo. Seriya Biologiya, 1(9): 77-84. (in Russian).
ZORYNA, A.A., KOROSOV, A.V. (2007) Kharakteristika fluktiruiushchei assimetrii lista dvukh vidov berez v Karelii [Characteristics of the fluctuating leaf asymmetry in two birch species in Karelia]. Ekologiya. Eksperimentalnaia genetika i fiziologiya: trudy Karelskogo nauchnogo tsentra RAN, 11: 28-36. (in Russian).
ZORYNA, A.A. (2012) Metody statisticheskoho analiza fluktuiruiushchei asymmetrii [Methods of statistical analysis of fluctuating asymmetry]. Printsipy ekologii, 3: 23-45. (in Russian).
IBRAHIMOVA, E.E. (2010) Vliyanie tekhnogennogo khimicheskogo zagriazneniya na velichinu fluktuiruiushchei assimetrii listovoy plastinki Armeniaca vulgaris L. [Influence of technogenic chemical pollution on size of fluctuating asymmetry of the leaf laminae on Armeniaca vulgaris L.]. Uchenye zapiski Tavricheskogo natsionalnogo universiteta im. V.Y. Vernadskogo, Seriya «Biologiya, khimiya», 3: 62-67. (in Russian).
MYLENKA, M.M. (2009) Bioindykatsiina otsinka ekolohichnoho stanu Burshtynskoi urboekosystemy. Avtoreferat dysertatsii kandydata biolohichnyh nauk. Dnipropetrovsk. (in Ukrainian).
NESPLIAK, O.S. (2011) Ekolohichni osoblyvosti formuvannia flory i roslynnosti zoloshlakovidvaliv Burshtynskoi teplovoi elektrostantsii ta yikh vykorystannia v rekultyvatsii. Avtoreferat dysertatsii kandydata biolohichnyh nauk. Dnipropetrovsk. (in Ukrainian).
PETRUSHKEVYCH, Y.M. (2018) Vplyv promyslovykh umov na velychynu fluktuiuchoi asymetrii lystkovoi plastynky Betula pendula [Influence of industrial conditions on the fluctuating asymmetry magnitude of leaf blade of Betula pendula]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Biolohiia, 1: 82-89. (in Ukrainian).
PLIATSUK, D.L. (2015) Provedennia intehralnoi ekspres-otsinky yakosti atmosfernoho povitria v umovakh zminy promyslovoi infrastruktury rehionu. Vostochno-Evropeiskyi zhurnal peredovykh tekhnolohiy, 3(6): 58-63. (in Ukrainian). doi:10.15587/1729-4061.2015.43753
SAVOSKO, V.M., KATOLICHENKO, O.M. (2014) Fliuktuiucha asymetriia lystkiv berezy povysloi v umovakh aerotekhnohennoho zabrudnennia Kryvorizhzhia [Fluctuating asymmetry of leave’s Silver birch in conditions of air pollution at Kryvorizhzhya]. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 19(2): 90-102. (in Ukrainian).
SAVOSKO, V.M., DOMSHYNA, K.M., SAVOSKO, V.V. (2013) Morfolohichni osoblyvosti lystkiv berezy povysloi kulturdendrotsenoziv stepu v umovakh promyslovoho mista [Morphological traits of weeping birch leaves of cultural dendrocenoses of steppe in conditions of industrial city]. Pytannia bioindykatsii ta ekolohii, 18(2): 121-133. (in Ukrainian).
SKLIARENKO, A.V. (2019) Otsiniuvannia vplyvu promyslovykh umov na velychynu fluktuiuchoi asymetrii lystkovoi plastynky Betula pendula Zaporizhzhia [Assessing the impact of industrial conditions on the level of fluctuating asymmetry of the Betula pendula leaf blade in the city of Zaporizhzhia]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, 29(6): 54-57. (in Ukrainian). doi:https://doi.org/10.15421/40290611
ZVEREV, V., LAMA, A., KOZLOV, M. (2018) Fluctuating asymmetry of birch leaves did not increase with pollution and drought stress in a controlled experiment. Ecological indicators, 84: 283–289.
SANDNER, T.M., ZVEREV, V., KOZLOV, M.V. (2019) Can the use of landmarks improve the suitability of fluctuating asymmetry in plant leaves as an indicator of stress. Ecological indicators, 97: 457–465.
LEUNG, B., FORBES, М.R., HOULE, D. (2000) Fluctuating Asymmetry as a Bioindicator of Stress: Comparing Efficacy of Analyses Involving Multiple Traits. The American Naturalist, 155(1): 101–115.
