Анатомічні особливості будови генеративних органів видів роду Polygonatum Mill.

Анотація

Для розуміння еволюції однодольних в цілому дані про структуру і розвиток квітки до цього часу не використовуються в повному обсязі. Для багатьох таксонів архаїчних однодольних немає не лише інформації про морфогенез квітки, а й повного опису її будови. Таким чином, у філогенетичній систематиці родини Asparagaceae, сформувалось уявлення про монофілетичні групи всередині родини, але зв’язки між ними залишаються спірними. Першочерговим завданням систематики однодольних залишається здійснення ґрунтовного еволюційно-морфологічного аналізу квітки та узгодження напрямків молекулярної та морфологічної еволюції. У зав’язі видів роду Polygonatum Mill. наявні сильно потовщені основа і дах зав’язі, які містять базальну та апікальну частини видовженого септального нектарника відповідно. Стовпчик у видів з септальним нектарником сформований лише за рахунок постгенітального злипання плодолистків. Типовою ознакою квітки є шість листочків оцвітини, розміщених у двох колах, як правило не диференційовані на пелюстки і чашолистки, шість тичинок у двох колах і три плодолистки. Тичинки, прирослі до квіткової трубки оцвітини. Насінні зачатки розміщені завжди у гемісимплікатній зоні гінецея в парній кількості, по два, основа та дах зав’язі потовщені. У досліджуваних видів гемісимплікатна зона відсутня, наявні синасцидіатна, гемісимплікатна фертильна і асимплікатна зони. Септальний нектарник у досліджених видів розміщений вздовж цілої зав’язі: від її основи, вище гнізд до її даху. Спостерігається пряма залежність між висотою зав’язі і висотою септального нектарника. Стінки нектарної щілини на всій довжині носять секреторний характер, як і стінки тіла нектарника. У представників роду Polygonatum Mill. довжина нектарної щілини в радіальному напрямку досягає більше половини довжини радіуса зав’язі.