Моделювання поширення Epipactis tallosii (Orchidaceae) в Центральній частині Європи

Автор(и)

  • Т. Т. Любка Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці II, Науково-дослідний центр ім. Іштвана Фодора, вул. Кошута, 6, Берегово, Закарпатська обл, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/1998-6475.2018.45.33-37

Ключові слова:

Epipactis tallosii, модель потенційного ареалу, Maxent, Bioclim, AUС.

Анотація

У статті викладено результати дослідження потенційного поширення рідкісного виду Epipactis tallosii A.Molnár & Robatsch (Orchidaceae) в Центральній частині Європи. У роботі використано програмне забезпечення екологічного моделювання Maxent. До моделювання було включено 163 відомі на сьогодні локалітети виду. Bихідними матеріалами для аналізу були набір геоінформаційних шарів, які відповідають 19 кліматичним факторам, та додатковий шар – висота над рівнем моря з системи WorldClim. Карти будувалися в інформаційних системах програм Quantum – Gis та Diva – Gis. Встановлено тенденції поширення виду та межі його ареалу.

Посилання

ARDELEAN, C., ARDELEAN, A., BOCEANU, B. (2018) New Epipactis (Orchidaceae) species for the Romanian Flora. Research Journal of Agricultural Science, 50(1): 3–15.

BARBARO, A., KREUTZ, C.A.J. (2007) Epipactis tallosii A. Molnar & Robatsch subsp. zaupolensis Barbaro & Kreutz subsp. nov. (Orchidaceae) in Italia nord-orientale (Friuli Venezia Giulia). Journal Europäischer Orchideen. 39: 587–597.

BILZ, M., KELL, S.P., MAXTED, N., LANSDOWN, R.V. (2011) European Red List of vascular plants. Luxembourg, Publication Office of the European Union.

BONGIORNI, L., DE VIVO, R., FORI, S. (2010) Epipactis zaupolensis rivalutata a specie nel Nord Italia raffrontata con E. tallosi nella Republica Ceca. Journal Europäischer Orchideen, 42: 135–148.

FAY, M. (2011) Epipactis tallosii. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.2. Available at: www.iucnredlist.org (accessed 27.08.2018).

GRULICH, V. (2012) Red List of vascular plants of the Czech Republic. 3rd Edition. Preslia, 84: 631–645.

HOLUB, J., PROCHÁZKA, F. (2000) Red List of vascular plants of the Czech Republic 2000. Preslia, 72: 187–230.

HIJMANS, R., CAMERON, S.E., PARRA, J.L. (2005) Very high resolution interpolated climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology, 25: 1965–1978.

KOLNÍK, M., KUČERA, J. (2002). Doplnky k rozšíreniu druhov Epipactis tallosii a E. albensis na severe západného Slovenska. Bulletin Slovenskej botanickej spoločnosti, 24: 91–95.

MEREĎA, P.JUN., (2002) Morphometric and population-biological study of the species Epipactis tallosii (Orchidaceae) on the site in the Ilavská kotlina basin (western Slovakia). Acta Facultatis rerum naturalium Universitatis Comenianae, Botanica, 41: 23–29.

MOLNÁR, V.A. (2011) Magyarország orchideáinak atlasza. Kossuth kiadó, Budapest.

MOSIAKIN, A.S., KAZARINOVA, G.О. (2014) Modeliuvannia invaziynoho poshyrennia Pistia stratoites (Araceae) na osnovi Gisanalizu klimatychnykh faktoriv [Potential invasive range modeling of Pistia stratiotes (Araceae) based on GIS-analysis of ecoclimatic factors]. Ukrainian Botanical Journal, 71(5): 549–557 (in Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/ukrbotj71.05.549.

MOSIAKIN, A.S. (2013) Vyznachennia potentsiinoho poshyrennia deiakyh vydiv flory Uktainy, invaziynyh u Pivnichnii Amerytsi, na osnovi analizu kompleksu klimatychnyh faktoriv [Determining the potential ranges of model species of the Ukrainian flora, invasive in North America, based on climatic factor analysis]. Scientific Herald of Chernivtsi University. Biology (Biological Systems), 5(1): 80–92 (in Ukrainian).

PHILLIPS, S.J., ANDERSON, R.P., SCHAPIRE, R.E. (2006) Maximum entropy modelling of species geographic distributions. Ecological Modelling, 190: 231–259.

PHILLIPS, S.J., DUDIK, M. (2008) Modeling of species distributions with Maxent: new extensions and a comprehensive evaluation. Ecography, 31: 161–175.

PRŮŠA, D. (2005) Orchideje České republiky. Computer Press, Brno. RED LIST OF THE VASCULAR FLORA OF HUNGARY (2007) Király, G. (Ed). Private edition, Sopron.

RYDLO, J. (1989) Poznámky k rozšíření a ekologii některých druhů rodu Epipactis. Muzeum a Současnost, Řada Přírodovědná, 3: 5–33. WorldClim – Global Climate Data (2012) Available at: http://www.worldclim.org/ (accessed 10.01.2013).

STOHLGREN, T.J.,•MA, P., KUMAR, S., ROCCA, M., MORISETTE, J., JARNEVICH, C.S., BENSON, N. (2010) Ensemble Habitat Mapping of Invasive Plant Species. Risk Analysis, 30(2): 224–235.

TOWNSEND, A., PAPES, M., KLUZA, D.A. (2003) Predicting the potential invasive distributions of four alien plant species in North America. Weed Science, 51: 863–868.

TIMPE, W. (1995) Orchideen im südlichen Burgerland Epipactis - (Stendelwurz)-Neufunde im Günser Gebirge. Burgerlandische Heimblätter, 57: 125–131.

TURIS, P., KLIMENT, J., FERÁKOVÁ, V., DÍTĚ, D.,ELIÁŠ, P. (2014) Red List of vascular plants of the Carpathian part of Slovakia. Thaiszia, 24: 35–87.

VLČKO, J. (1997) Nové druhy rodu Epipactis (Orchidaceae) na Slovensku. In: Vlčko, J., Hrivnák, R. (Ed.). Európske vstavačovité (Orchidaceae) výskum a ochrana. SAŽP, Banská Bystrica, pp. 84–88.

VLČKO, J., DÍTĔ, D., KOLNÍK, M. (2003) Orchids of Slovakia. ZO SZOPK Orchidea, Zvolen.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-27

Як цитувати

Любка, Т. Т. (2018). Моделювання поширення Epipactis tallosii (Orchidaceae) в Центральній частині Європи. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, (45). https://doi.org/10.24144/1998-6475.2018.45.33-37