Ентомопатогенні гриби масових видів турунів (Carabidae) центральної частини степової зони України
DOI:
https://doi.org/10.24144/1998-6475.2017.43.7-24Ключові слова:
карабідофауна, мікопатогени, функціональна зоологія, ендоконсортиАнотація
Проведено аналіз сезонної динаміки масових видів турунів Дніпропетровської області. Встановлено видовий склад мікопатогенів для видів карабідофауни: Calathus ambiguus (Paykull, 1790), Calathus fuscipes (Goeze, 1777), Calathus melanocephalus (Linnaeus, 1758), Pterostichus melanarius (Illiger, 1798), Pterostichus melas (Creutzer, 1799), Pterostichus niger (Schaller, 1783). Наведено характеристику масової частини ураження ентомопатогенними грибами роду Fusarium sp. та Alternaria sp. Детально описано особливості взаємовідносин між ентомопатогеном та хазяїном в типових екосистемах регіону та сезонну динаміку інвазії. Приводяться максимальні та мінімальні показники ураження шести видів турунів в чотирьох типах екосистем центральної частини степової зони України. Визначається максимальна інвазія для мезо-ксерофільних типів рослинних угруповань з мінімальним антропотехногенним впливом у вологий період року, коли добовий рівень температури не виходить на максимальний рівень. Наведені мінімальні показники інвазії мікопатогенами у період літнього температурного максимуму. Відзначається нехарактерна мінливість показників для видів підстилкової мезофауни, які домінують масово у типових біогеоценозах центральної частини степової зони. У роботі відображено сезонну динаміку зараження масових видів карабід в межах чотирьох типів екосистем. Зазначені основні морфологічні особливості мікроструктури для грибів Fusarium sp. та Alternaria sp.Посилання
АНДРОСОВ, Г.К. (1992). Энтомофильные грибы в таежных биоценозах. Издательство Санкт Петербургского университета, Санкт-Петербург, 158 с.
АНДРОСОВ, Г.К., АНДРОСОВ, Г.К., АНДРОСОВА, Л.Н.,
СОБОЛЕВА, Л.А. (1981). Экология энтомопатогенных микроорганизмов таежной зоны Европейского Северо- Востока. В кн: Использование микроорганизмов для борьбы с вредными насекомыми в сельском и лесном хозяйстве, 139-150.
БЕЛОВА, Н.А. ТРАВЛЕЕВ, А.П. (1999). Естественные
леса и степные почвы (экология, микроморфология, генезис). Издательство ДДУ, Днепропетровск, 348 с.
БЕЛЬГАРД, А.Л. (1950). Лесная растительность юго- востока УССР. Издательство КГУ, Киев, 263 с.
БЕЛЬГАРД, А.Л. (1971). Степное лесоведение. Лесная промышленность, Москва, 336 c.
БЕЛОВА, Н.А. (1997), Экология, микроморфология, антропогенез лесных почв степной зоны Украины. Издательство ДДУ, Днепропетровск, 264 с.
БОЙКОВА, И.В., НОВИКОВА, И.И. (2001). Выделение
энтомопатогенных дейтеромицетов. Патогены
насекомых: структурные и функциональные аспекты. Круглый год, Москва, 698-708.
БОРИСОВ, Б.А., СЕРЕБРОВ, В.В., НОВИКОВА, И.И.,
ВОЙКОВА, И.В. (2001). Энтомопатогенные аскомицеты и дейтеромицеты. В кн.: Глупова, В.В. (ред.) Патогены насекомых: структурные и функциональные аспекты. Круглый год, Москва, 352-427.
БРИГАДИРЕНКО, В.В., КОРОЛЬОВ, О.В. (2006).
Особливості спектра живлення Pterostichus melanarius (Coleoptera: Carabidae) у лабораторних умовах. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету, 43, 67–71.
БРИГАДИРЕНКО, В.В. (2001). Стан структури комплексів турунів (Coleoptera, Carabidae) екосистем Присамар’я Дніпровського в умовах тиску антропогенних факторів. Автореферат дисертації кандидата біологічних наук. ДНУ, Дніпропетровськ, 21 с.
БРИГАДИРЕНКО, В.В. (2003). Фауна жужелиц (Coleoptera, Carabidae) Днепропетровской области. Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона, 3, 78–88.
