Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія

Дослідження культивування безглютенової злакової культури (Eragrostis tef (Zucc.) Trotter) у Центральній Європі

Йудіт Чобоі, Белла Сабо, Анжела Колесник — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

Глобальні зміни клімату можуть призвести до значного підвищення середніх температур і висихання деяких територій на планеті. У 2022 році майже половина Європи пережила спекотне та посушливе літо, якого не було за останні півтисячоліття. Такі негативні зміни клімату, призводять, в тому числі, і до втрат агробіорізноманіття, що є однією із основних проблем сталого розвитку. Сільськогосподарське виробництво має реагувати на ці проблеми, селекцією все нових й нових посухостійких сортів, а також культивуючи та адаптуючи культури, які за своєю суттю є посухостійкими. Тефф (Eragrostis tef (Zucc.) Trotter) — однорічний злак родини Poaceae, який широко культивується в Африці. Його борошно є основним продуктом ефіопської кухні, а тонку солому використовують як корм для тварин. Цільнозернове борошно, виготовлене з цієї культури, стає все більш важливим на ринку здорового харчування. Його використовують у виробництві різноманітних продуктів без глютену, зокрема таких, як макарони та хліб.На відміну від пшениці, кукурудзи та сорго, тефф стійкий до екстремальних кліматичних умов і добре росте як на сухих, так і на перезволожених ґрунтах. Експеримент проведений в 2022 році в демонстраційному саду Університету Ніредьгази. Сіянці були висаджені 30 травня 2022 року на чотирьох моніторингових ділянках площею по 0,5 м² кожна. Врожай зібрали 18 жовтня, отримані результати, були переведені в кг/га. Встановлена врожайність близько 5 т/га ,однак не можна ігнорувати той факт, що ці показники отримані в умовах зрошення. Урожайність теффа (за умови вирахування чистоти 90%) становить у середньому 1,2 т/га. Це значно нижчі показники, ніж у традиційних зернових культур, але потенційно низькі витрати на виробництво та висока ціна продажу можуть зробити врожай конкурентоспроможним. Вага тисячі ядер становила 0,301 г, що більше, ніж в існуючих літературних відомостях.

Поширення арніки гірської (Arnica montana L.) на Закарпатті та ценотична характеристика угруповань

Віолета Мірутенко — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

В роботі наводяться матеріали власних досліджень автора щодо поширення арніки гірської (Arnica montana L.) в межах Закарпатської області, а також геоботанічна характеристика угруповань за участю цього виду. Вид в межах території Закарпаття має широкий вертикальний діапазон поширення: від 400-500 м н.р.м. до 1980 м н.р.м. Площа окремих популяцій складає від 0,1 га до декількох гектарів. Встановлено флористичний склад, структура та екологічна приуроченість арніки в Карпатах. Угруповання за участю арніки здебільшого є лучними і рідше, чагарничковими та чагарниковими. Загалом арнікові ценози небагаті і характеризуються як угруповання з 18-25 видів.

Джмелі букових деревостанів Угольського массиву Карпатського біосферного заповідника

Мар’яна Чічура — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

В результаті проведених досліджень встановлено, що букові ліси населяють 7 видів джмелів, які відносяться до 2 родів: Bombus terrestris Джміль земляний , Bombus hortorum Джміль садовий, Bombus pascuorum Джміль польовий, Bombus hypnorum Міський джміль , Bombus lucorum Малий земляний джміль, Bombus pratorum Джміль лісовий і Psithirus bohemicus Джміль гайовий. Домінуючими видами природних букових лісів є Bombus lucorum і Bombus terrestris. Домінуючими видами одновікових букових лісів є Bombus lucorum, B. hortorum і B. terrestris.

Перлівницеві (Mollusca, Bivalvia, Unionidae) Закарпаття

Юрій Фурик — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

В роботі представлений огляд фауни Перлівницевих Закарпатської області. У цій статті наводиться перелік видів перлівницевих із зазначенням перших згадок про реєстрацію кожного з них, на даній території, окремими зауваженнями щодо їх визначення та сучасними загальновизнаними систематичними назвами. Перелік включає в себе 7 видів з 4 родів. Шість з них (Anodonta cygnea, Anodonta anatinа, Unio pictorum, Unio tumidus, Batavusiana crassa та Pseudanodonta complanata) є аборигенними, і ще один вид (Sinanodonta woodiana) є адвентивним. Також представлені деякі відомості, що стосуються загального поширення даних видів, а також знахідки з території України та Закарпатської області.

Роль мертвої деревини у різноманітті орнітофауни передгірської діброви на території українсько-словацького прикордоння

Оксана Станкевич-Волосянчук — Thu, 13 Jul 2023 00:00:00 +0300

Дослідження птахів проводилися з січня 2020 р. по лютий 2023 р. у керованій передгірській діброві українсько-словацької прикордонної смуги. У публікації представлені дані щодо угруповань птахівдвох сезонів – зимового (29 видів) і гніздового (45 видів). Протягом усього року на території лісу перебувають 50 видів птахів. З них – 11 видів (1/5) – це види охоронюваних категорій регіонального, національного та європейського рівня. Більша частка цих видів (71,7 %) прямо пов’язані з мертвою деревиною: Dendrocopos leucotos, Dendrocoptes medius, Picus viridis, Dryocopus martius, Ficedula albicollis, Phoenicurus phoenicurus та деякі інші. Аналіз топічної та трофічної структури зимового та гніздового угруповань птахів також вказують, що найчисленнішими за видовим складом та щільністю населення є види-дуплогнізники, які харчуються комахами та іншими безхребетними, що живуть у мертвій деревині. Мертва деревина у лісі є ключовим фактором, який визначає присутність та численність, як фонових, так і рідкісних видів птахів, зокрема і охоронюваних категорій. Будь-які лісогосподарські заходи, спрямовані на ліквідацію сухостійних дерев та лежачої мертвої деревини, будуть критичними, у першу чергу, для видів птахів, які знаходяться під охороною законодавства.

Комахи як інструмент біодеструкції та раціональної утилізації органічних харчових відходів

Роксолана Демчинська, Мирослава Демчинська — Thu, 13 Jul 2023 00:00:00 +0300

У роботі проаналізовано можливість використання личинок чорної львинки (Hermetia illuscens L.) для біодеструкції харчових органічних відходів різного походження. Результати свідчать, що найкращі показники життєздатності, харчової активності та приросту біомаси личинок львинки спостерігалися у варіанті, коли вигодовування личинок проводили на органічних відходах рослинного походження (залишки овочів). У варіанті вигодовування на відходах тваринного походження (залишки їжі) також відмічені високі показники приросту біомаси личинок. Важливою перевагою даного методу біодеструкції є швидкий приріст біомаси личинок чорної львинки залежно від типу харчового субстрату. Результати досліджень підкреслюють значний практичний потенціал дослідження біологічних та екологічних особливостей Hermetia illucens, а також перспективність застосування методу біодеструкції для вирішення екологічних проблем, пов'язаних із забрудненням довкілля побутовими відходами.

Еколого-фауністична характеристика акаридієвих кліщів (Acariformes, Astigmata) у гніздах карпатської медоносної бджоли в умовах низовини Ужгородського району Закарпатської області

Андрея Дудинська, Володимир Романко, Тібор Дудинський — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

У роботі представлені результати досліджень еколого-фауністичних особливостей акаридієвих кліщів у гніздах карпатської медоносної бджоли в умовах низинної частини Ужгородського району Закарпатської області. В результаті ідентифікації зібраного матеріалу було визначено 9 видів кліщів з інфраряду Astigmata. Порівняння видового складу кліщів гнізда карпатської медоносної бджоли (восково-пергові крихти) і дослідження меду та перги показало, що в цей продукт потрапляють, в основному, домінуючі види кліщової фауни вулика (Carpoglyphus lactis, Glycyphagus domesticus, Tyrophagus longior, Tyrophagus similis). Про те, що бджолине гніздо є сприятливим середовищем для заселення багатьма видами кліщів свідчать ті факти, що акарофауна вуликів характеризується певним видовим різноманіттям, а акаридієвих кліщів виявляли протягом року в різній кількості.

Антропологічна структура жіночого населення Чернігово-Сіверщини ХVІІ–ХІХ ст.

Юрій Долженко — Sun, 25 Dec 2022 00:00:00 +0200

Статтю присвячено внутрішньогруповому аналізу жіночої краніологічної серії XVII–ХІХ ст. з Чернігово-Сіверщини. Матеріали для неї були отримані під час розкопок В.П. Коваленка, О.Б. Коваленка, О.П., Моці, О.Є. Черненко, О.М. Веремейчик, Г.В. Жарова, А. Казакова, Ю.М. Ситого, В.І. Мезенцева, З. Когута, В.М. Скорохода, Т.М. Жарової, В.В. Рижого 2009–2021 рр. Всього опрацьовано 53 черепи. В роботі використано комп’ютерні програми, які створили Б.О. Козінцев та О.Г. Козінцев, 1991 р. До внутрішньогрупового багатовимірного аналізу залучено 14 краніометричних ознак за Р. Мартіном. Мета роботи – ввести в науковий обіг новий краніологічний матеріал і після внутрішньо-групового аналізу визначити морфологічну структуру жінок з Чернігово-Сіверщини XVII–ХІХ ст., виявити краніологічні варіанти в її складі. Дати загальну морфологічну характеристику виявленим жіночим варіантам на тлі суміжних етнічних груп України та Східної Європи (синхроністичний метод), визначити відстані між окремими варіантами та серіями XII–XІX ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу й з’ясувати місце цих варіантів з Чернігово-Сіверщини в системі краніологічних типів Східної Європи. Вперше подано внутрішньогруповий аналіз серії жіночих черепів Чернігово-Сіверщини методом канонічного аналізу. До аналізу було залучено 26 жіночих черепів з поховань ХVІІ–ХІХ ст. з Чернігово-Сіверщини. Підтверджено неоднорідність загальної жіночих вибірки, у зв’язку з наявністю у її складі трьох краніологічних варіантів. При порівнянні жіночих досліджуваних варіантів ХVІІ–ХІХ ст. з синхронними та більш ранніми серіями XII–XІX ст. зі Східної, Центральної та Західної Європи методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено їх подібність до черепів з Волині та певною мірою білоруського полісся та Західного Поділля.