Хорологічна структура прибережного угруповання обростання, що формується чорноморською мiдiєю Mytilus galloprovincialis

Автор(и)

  • О. Варiгiн ДУ «Інститут морської біології НАН України»

DOI:

https://doi.org/10.24144/1998-6475.2020.48.40-47

Ключові слова:

просторовий розподіл безхребетних, угруповання обростання, Одеська затока, Чорне море

Анотація

Виявлені особливості хорологічної структури прибережного угруповання обростання, що формується двостулковим молюском Mytilus galloprovincialis Lamarck, 1819 на підводній поверхні берегозахисних споруд, розташованих в межах Одеської затоки Чорного моря. Визначено просторовий розподіл седентарних безхребетних Mytilus galloprovincialis, Mytilaster lineatus (Gmelin, 1791) (Bivalvia) і Amphibalanus improvisus (Darwin, 1854) (Cirripedia), які утворюють основу угруповання обростання. З’ясовано, що ці безхребетні розподілені на вертикальній поверхні субстрату досить нерівномірно. Визначено частоту зустрічальності розмірних груп, та особливості кількісного розвитку цих видів в межах різних горизонтів угруповання на глибини 0,5 і 2,0 м. В Одеський затоці Чорного моря заселення поверхонь берегозахисних споруд відбувається в результаті осідання личинок згаданих безхребетних. Подальший розвиток хорологічної структури угрупування обростання здійснюється в ході сукцесії, в результаті якої на субстраті формується складне багатоярусне утворення, що складається в основному з мідій, мiтiлястерiв і балянусів. Ці безхребетні відносяться до функціональної групи видів «довгострокових архітекторів», які формують просторову конфігурацію угруповання обростання. Дрібни двостулкові (Abra segmentum (Recluz, 1843) і Lentidium mediterraneum (Costa, 1830)) та черевоногі молюски (Pusillina lineolata (Michaud, 1830) і Setia valvatoides (Milaschewitsch, 1909)), а також малорухливі ракоподібні (Ampithoera mondi Audouin, 1826 і Ericthonius difformis M.-Edwards, 1830) і багатощетинкові черви (Polydora cornuta Bosc, 1802 і Fabricia stellaris (Muller, 1774)), які мешкають в самостійно побудованих трубках і живуть менше одного року відносяться до категорії «короткострокових архітекторів». Ці функціональні групи видів вносять відповідний архітектурний елемент в угруповання обростання, створюючи сприятливі умови для мешкання інших організмів.

Посилання

ALEKSANDROV, B.G. (2008) Gidrobiologicheskije osnovy upravlenija sostojaniem pribrezhnyh ekosistem Chernogo morja [Hydrobiological bases of management of the Black Sea coastal ecosystems]. Naukova dumka, Kiev. (in Russian).

BORTHAGARAY, A., CARRANZA, A. (2007) Mussels as ecosystem engineers: Their contribution to species richness in a rocky littoral community. Acta Oecologica, 31(3): 243–250. doi:10.1016/j.actao.2006.10.008

BRAJKO, V.D. (1985) Obrastanie v Chernom more [Fouling in the Black Sea]. Naukova dumka, Kiev. (in Russian).

CHUHCHIN, V.D. (1983) Ekologija brjuhonogih molljuskov Chernogo morja [Ecology of the Black Sea gastropods]. Naukova dumka, Kiev. (in Russian).

GOVORIN, I.A., ADOBOVSKY, V.V., SHATSILLO, Y.I. (2004) Fouling of Hydroengineering Structures with Mussels as a Natural Biofilter Component in the Coastal Zone of the Black Sea. Hydrobiological Journal, 40(5): 62–69. doi:10.1615/HydrobJ.v40.i5.60

GRINTSOV, V.A., POLTARUKHA, O.P. (2004) Functional species groups in the architecture of a fouling community. Oceanology, 44(4): 548–553.

JONES, C.G., GUTIERREZ, J.L., BYERS, J.E., CROOKS, J.A., LAMBRINOS, J.G., TALLEY T.S. (2010) A framework for understanding physical ecosystem engineering by organisms. Oikos, 119(12): 1862–1869. doi:10.1111/j.1600-0706.2010.18782.x

KAUTSKY, N., EVANS, S. (1987) Role of biodeposition by Mytilus edulis in the circulation of matter and nutrients in a Baltic coastal ecosystem. Marine Ecology Progress Series, 38: 201–212. doi:10.3354/meps038201

PROTASOV, A.A. (2006) O topicheskih otnoshenijah i konsortivnyh svjazjah v soobshhestvah [About topical relations and consortium links in communities]. Siberian Journal of Ecology, 1: 97–103. (in Russian).

PROTASOV, A.A., JURISHINEC, V.I., MOROZOV-SKAJA, I.A. (2010) Konsorcija i konsortivnye otnoshenija v gidrobiocenozah [Consortium and consortium relations in hydrobiocenoses]. Hydrobiological zhurnal, 46(3): 3–18. (in Russian).

RAILKIN, A.I. (2008) Kolonizacija tverdyh tel bentosnymi organizmami [Colonization of solids by benthic organisms]. Sankt-Petersburg University, Sankt-Petersburg. (in Russian).

TSARIK, J.V., TSARIK, І.J. (2002) Konsorcіja yak zagalnobіotychne yavyshhe [Consortium as a general biotic phenomenon]. Vіsnyk of Lviv University. Biology Series, 28: 163–169. (in Ukrainian).

VARIGIN, A.Y. (2016) Troficheskaja struktura soobshhestva obrastanija Odesskogo zaliva Chernogo morja [Trophic structure of the fouling community of Odessa Bay (Black Sea)]. Biosystems Diversity, 24(2): 276–282. (in Russian). doi:10.15421/011635

VARIGIN, A.Y. (2018) Bioticheskie svjazi v soobshhestve obrastanija Odesskogo zaliva Chernogo morja [Biotic links in the fouling community of Odessa Bay (Black Sea)]. Biosystems Diversity, 26(1): 24–29. (in Russian). doi:10.15421/011804

YAGER, P., NOWELL, A., JUMARS, P. (1993) Enhanced deposition to pits: a local source for benthos. Journal of Marine Researches, 51(1): 209–236. doi:10.1357/0022240933223819

ZAIKA, V.E., VALOVAJA, N.A., POVCHUN, A.S., REVKOV, N.K. (1990) Mitilidy Chernogo morja [Mytilids of the Black Sea]. Naukova dumka, Kiev. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15